Методологічний семінар на тему «Теорія як об’єкт філософського методологування»


П’ятого жовтня 2017 року з нагоди відзначення 20-річчя юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету кафедрою психології та соціальної роботи спільно з НДІ методології та освітології було проведено методологічний семінар на тему «Теорія як об’єкт філософського методологування». Мета наукового заходу передбачала методологічне обґрунтування теорії як циклічно-вчинкової організації наукового знання на прикладах концепції професійного методологування і психологічної теорії особистості та системно-діяльнісної парадигматики її професіоналізму. Урочисте відкриття семінару розпочалося з вітального слова завідувача кафедри, професора Фурмана А.В., який охарактеризував сутність і принципи роботи методологічного семінару. Анатолій Васильович зазначив, що справжня методологія – це не стільки тексти, скільки жива миследіяльність, практичне мистецтво науково зорієнтованого філософування, котре схоже до ремесла, що передається тільки за наявності живого взірця – його конкретного носія. Він підкреслив, що кожен такий захід – це школа миследіяльності, а якщо вдається – то й мислевчинок. Очільник кафедри ініціював залучення присутніх до групової миследіяльності через дискусію та систему запитань і відповідей стосовно презентованої ним теми доповіді «Методологічна оптика циклічно-вчинкової організації теорії як системи раціонального знання».
Проофесорсько-викладацький склад та студенти кафедри психології та соціальної роботи під час проведення методологічного семінару приймали вітання від почесних гостей:
— Панка Віталія Григоровича, директора Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України, доктора психологічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України (м. Київ);
— Саннікової Ольги Павлівни, завідувачки кафедри загальної та диференціальної психології Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, доктора психологічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, почесного академіка НАПН України (м. Одеса);
— Саннікова Олександра Ілліча, професора Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, доктора психологічних наук, професора (м. Одеса).
Перед початком роботи методологічного семінару Панок В.Г. привітав колектив кафедри з ювілеєм, подякував за багаторічну плідну співпрацю і вручив сертифікати про проходження піврічного стажування частині викладацького складу. Віталій Григорович присвятив свій виступ розкриттю теоретичних та практичних вимірів розвитку прикладної психології. Він зазначив, що практична психологія є специфічним видом професійної діяльності, основним змістом якої є розробка на основі наукової методології технологій, технік і методів психологічної практики, застосування психологічних механізмів впливу для корекції активності та розвитку особистості у контексті її життєвих обставин та життєвого шляху. Організаційною формою прикладної психології у тій чи іншій сфері суспільного життя є психологічна, соціальна або соціально-психологічна служба. Професор Панок В.Г. ознайомив присутніх з головними проблемами підготовки практичних психологів. Теоретична підготовка фахівців не є системною, спостерігається плутанина в понятійному апараті, нестійкість та розмитість теоретичних позицій. Методичний арсенал практичного психолога часто складають методики, побудовані на різних теоретичних засадах. Доповідач підсумував, що психологічна теоретична наука і психологічна практика у контексті підготовки практичних психологів складають нерозривну єдність, і єдність ця опосередковується прикладною психологією.
Саннікова Ольга Павлівна презентувала присутнім континуально-ієрархічну модель структури особистості, котра розглядається як макросистема, що складається з різнорівневих, взаємосяжних підсистем, що мають специфічні характеристики. Виділяють формально-динамічний, змістовно-особистісний і соціально-імперативний рівні цієї моделі. До першого рівня, що передує розвитку інших, відноситься сукупність усіх властивостей, що відбивають динаміку, перебіг, активність психічних явищ та індивідні властивості конституційного характеру. Другий рівень включає власне особистісні властивості: систему цінностей, спрямованість, потребо-мотиваційну сферу тощо. Третій рівень містить клас характеристик, спричинений включенням особистості в різноманітні суспільні, соціальні зв’язки й впливом реального соціального середовища, соціальних норм, культурних традицій. Запропонована структура особистості, констатувала дослідниця, дозволяє упорядкувати множину властивостей особистості, у тому числі й професійно важливих, що відповідають вимогам діяльності, розглянути їх у рамках цілісної системи та визначити підходи до дослідження індивідуального становлення особистості.
Досить цікавою була доповідь Саннікова Олександра Ілліча на тему «Системно-діяльнісна парадигма професіоналізму особистості». Він зазначив, що особистість змушена постійно розвиватися і змінюватися для того, щоб бути конкурентоспроможною на ринку праці. Необхідність набуття нових знань та навичок спричинена зміною професійної структури суспільства. У ситуації зміни професії фахівець стикається з труднощами, що пов’язані зі зміною вимог нової спеціальності до його особистості. За цих умов все більш важливими стають трансформаційні процеси, що пов’язані з розвитком особистості професіонала, зокрема активна спрямованість на засвоєння нових знань, навичок, умінь задля надання ефективних рішень, адекватних вимогам та умовам професійної самореалізації.
Викладачі та студенти кафедри психології та соціальної роботи ЮФ ТНЕУ висловили подяку почесним гостям за пізнавальний методологічний семінар, активні теоретичні дискусії, цікаво організовану живу практику методологування.